Слово "обкладинка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБКЛА́ДИНКА, и, ж.

1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Л. Укр., V, 1956, 79); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 149); // Паперова обгортка книги, зошита. Кінчивши з листами, він обережно розгорнув зроблену з газети обкладинку (Баш, Вибр., 1948, 71).

2. Невелика шкіряна, дерматинова, картонна і т. ін. папка, в яку вкладається документ. Обкладинка для паспорта.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 512.