ОБКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Оточувати, обводити свою садибу і т. ін. (ровом, насипом і т. ін.). На буряки.. довгоносик напав навалою. Від нього обкопувалися, його визбирували (Минко, Повна чаша, 1950, 91); Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Мирний, IV, 1955, 241).
2. рідко. Те саме, що око́пуватися 2. Одного разу рій обкопався на околиці села в Курській області (Скл., Орл. крила, 1948, 43).
3. тільки недок. Пас. до обко́пувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.