ОБМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Однокр. до обма́хуватися.
2. розм. Те саме, що промахну́тися.
3. перен. Допустити помилку, помилитися. Хотіла там.. посадити місячну редьку, але в крамниці обмахнулися й дали насіння ріпи (Март., Тв., 1954, 383); — Та ти вже панна, дівчино! А то я обмахнувся! Ти знаєш? Купив тобі м’яч (Вільде, Сестри.., 1958, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 535.