ОБМУНДИРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обмундирува́ти.
2. Комплект форменого одягу. Всім студбатівцям.. видали обмундирування командирське (Гончар, Людина.., 1960, 63); Хлопці принесли звідкілясь оберемок обмундирування та півмішка харчів (Мушк., Серце.., 1962, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 544.