ОБОДО́ВИЙ, а, е. Який має форму обода, подібний до обода. Ободовий ремінь.
◊ Ободо́ва ки́шка — середня частина товстої кишки, яка є продовженням сліпої і переходить у пряму. Найбільша кількість бактерій є в ободовій кишці і прямій (Шк. гігієна, 1954, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 548.