ОБПЛИВА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛИВТИ́ і ОБПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док., перех.
1. Пливти, обминаючи кого-, що-небудь на своєму шляху. Шлюпка, що стояла під лівим бортом, спішно обпливала пароплав (Трубл., Шхуна.., 1940, 209); Коли він обплив корму, чоловік підняв руку і.. кинув полтиник у воду (Собко, Скеля.., 1961, 14).
2. Плавати навколо чого-небудь. Обпливти острів.
ОБПЛИВА́ТИ2, а́є, недок., ОБПЛИВТИ́, ве́; мин. ч. обпли́в, обпливла́, ло́; док. Танути зверху, покриваючись по боках струминками розталої, а потім застиглої речовини. У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 557.