ОБПЛІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЛЕСТИ́СЯ, ету́ся, ете́шся; мин. ч. обплі́вся, обплела́ся, ло́ся; док.
1. Покривати, оточувати себе чим-небудь сплетеним або витким; обпинатися, обмотуватися. Пальміра [село] обплелася дротяною павутиною.. Готувалися освітити не тільки хати, але й вулиці (Руд., Остання шабля, 1959, 532); // Обвивати, обплітати собою що-небудь.
2. Обгороджувати свою садибу, сплітаючи що-небудь витке. На друге літо.. обплівся [Максим] височезною густою лісою з острішком (Мирний, II, 1954, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 558.