ОБПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПОЛОСКА́ТИ, лощу́, ло́щеш, док., перех. Обливати, обдавати водою. Вітер.. свистав і гуркотав віконницями і брамою, буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (Фр., VIII, 1952, 139); Обполіскувати руки; * Образно. Обполоскало селянське море гнівом і кров’ю Хотинщину (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 558.