ОБРИ́ВЧАСТИЙ, а, е. Те саме, що обри́вистий. Світило сонце на зелені вали води, на буруни, на піну між каміннями й на обривчасту високу скелю (Ю. Янов., II, 1958, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 565.