ОБРОДИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Те саме, що оброди́тися. Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (Н.-Лев., II, 1956, 345); А то сама й обродиниться: серпом перетне пуповиння, а соломиною пупа зав’яже, та й — будь здорова, дитино (Головко, Мати, 1940, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 570.