ОБРУ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення обручів (у 1 знач.). Обручне залізо — на перший погляд дрібниця. Але колгоспи й колгоспники без нього не можуть обійтися (Рад. Укр., 12.ІХ 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 573.