ОБРУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. обру́шити 1 і обру́шитися 1. Трудомісткі процеси по розбиранню старих споруд були набагато спрощені і прискорені завдяки застосуванню простих і економічних способів обрушення (Рад. Укр., 8.VІІІ 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 573.