ОБСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Уважно, ретельно оглядати що-небудь; робити огляд з метою розвідування, дослідження; обстежувати. Комісія зібралася в Уч-Каргалі, щоб на ранок вирушити найдетальніше обслідувати степ (Ле, Міжгір’я, 1953, 98); Вони [синиці] стрибали з гілки на гілку, зазирали в кожну тріщинку на корі, обслідували кожний сухий листочок (Донч., V, 1957, 159); // Робити огляд з метою перевірки чого-небудь; знайомитися з станом справ. — Ходять чутки, що якась комісія з Харкова приїде обслідувати (Шиян, Баланда, 1957, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 580.