ОБТО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обто́чувати. Обточувану заготовку встановлювали на дерев’яних загострених клинах (Верстати-гіганти, 1958, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 592.