ОБТРОЩИ́ТИ, трощу́, тро́щиш, док., перех., розм. Обламати, обірвати, обнести дощенту. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть, .. бісові циганчата.. і бублики обтрощили, і шапку зняли (Стор., І, 1957, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 593.