ОБТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОБТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТЯГТИ́СЯ і ОБТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. обтя́гся, ла́ся, ло́ся і обтягну́вся, лася, лося; док.
1. чим. Натягати, напинати що-небудь на себе; // Натягатися, облягаючи, охоплюючи що-небудь. Стала шкура дитяча обтягатися, стала вона личком ворочати (Укр.. казки, легенди.., 1957, 363).
2. тільки 3 ос. Відтягуватися донизу; обвисати. Сорочка обтяглася на грудях (Хотк., І, 1966, 101).
3. тільки недок. Пас. до обтяга́ти і обтя́гувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 594.