ОБУВА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що взуття́. — Де ж тобі, сину, тепер обувачки брати? — Не турбуйтесь, мамо.. Я й босий зиму перебігаю! (Гончар, І, 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 596.