ОБХО́ДИНИ, дин, мн., розм.
1. Послідовне відвідування кількох осіб або огляд кількох місць. Відпочинок у Кононівці — не відпочинок; навіть польові обходини втратили свою принадність (Сміл., Сад, 1952, 137); В ці тривожні дні Степка взяла собі за правило вечорами провідувати тих, хто збирався з нею на цілину. Такі обходини були для неї дуже приємними і приносили їй багато радості (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 402).
2. рідко. Те саме, що пово́дження. Вона своїми привітними обходинами допомагала йому виконувати доручення полковника (Ле, В снопі.., 1960, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 600.