ОБЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Звести наклеп на кого-небудь; обмовити, опоганити, опорочити кого-небудь. — Я його обчорню, обганю; стане він чорніший од чорної ночі перед своїми начальниками! — говорив голосно писар (Н.-Лев., IV, 1956, 166); Пилип’юкові свояки багаті, не пожалують кошту та й заходу, щоб.. обчорнити, обвинуватити його (Фр., IV, 1950, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 604.