ОГИ́ДНО. Присл. до оги́дний 1. Анч переклав свої слова командирові і той теж огидно захихикав (Трубл., Шхуна.., 1940, 153); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Тют., Вир, 1964, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 613.