ОГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. огляда́ти і огляда́тися 1, 2. Вона стояла з очима, зверненими на брата й дівчину коло нього, і неначе забулася в огляданні їх (Коб., III, 1956, 172); Там, у лікарні, йому думалося, ніби ніколи не скінчаться всі вимірювання температури, оглядання горла (Собко, Звич. життя, 1957, 117); Ніякої економії сил та руху, ніяких оглядань ні на що! Ми востаннє в житті змагалися у футбол. І ми перемогли (Ю. Янов., II, 1954, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 616.