ОГОРО́ДНІЙ, я, є, розм., рідко. Прикм. до огоро́д. Обвішали [панни] стіни й вікна кругом гірляндами та вінками з дубового листу, з зеленого моху і з огороднього зілля (Н.-Лев., І, 1956, 145); На возах була всяка всячина, що тілько родила і носила на собі сира земля: ..тут була овощ огородня, садова й польова (Мирний, І, 1954, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 620.