ОДНА́КОВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. одна́ковий. Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 117); Останні три випробування невдалі… Біда в їх однаковості, безперспективності (Собко, Срібний корабель, 1961, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 632.