ОДНОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має одну голову; з однією головою. Хай з заходу летить орел одноголовий, — йому не проковтнуть радянського герба (Сос., І, 1957, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 633.