ОДНОО́КИЙ, а, е. Який має одне око; з одним оком. Одноокий Яким подав Остапові жмут мотуза та паляницю, попрощавсь і зник у імлі (Коцюб., І, 1955, 354); Може, існують ще й досі страшні одноокі циклопи? (Рильський, І, 1960, 185); Риби, як правило, мають по два ока. Іноді серед них зустрічаються одноокі (Наука.., 12, 1964, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 636.