ОДНОЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до одноча́сний. Одночасність і співіснування продажів обмежують можливість компенсувати масу монет збільшенням швидкості їх обігу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 140); Рослини люпину, що зазнають впливу знижених температур, відзначаються посиленим ростом кореневої системи і дружністю та одночасністю цвітіння (Колг. Укр., 1, 1962, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.