ОДУКО́ВАНИЙ, а, е, заст., рідко. Освічений, письменний. Сам добре освічений, він мріяв про такого ж освіченого і одукованого жениха для своєї доньки (Добр., Очак. розмир, 1965, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 642.