ОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся, розм., рідко. Те саме, що одяга́тися. Між тим Маня схопилася і, судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (Фр., І, 1955, 337); * Образно. Вкрила [хуртовина] білим вишневі садочки, й здається — розцвілися садочки, оділися білим цвітом, неначе навесні (Григ., Вибр., 1959, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 630.