ОЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОЗНА́ЧИ́ТИСЯ, а́чи́ться, док. Чітко окреслюватися. У зоряній тиші пропливає ніч, і контури гір означаються так легко, начебто тільки лінії малюнка (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 656.