ОЗНА́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до озна́чити 3. Коли настав означений час і залізнична пара несла його додому, серце його дивно тремтіло (Кобр., Вибр., 1954, 205); Вже була сьома година, коли втомлений молодий учитель майже біг на означене місце, де мав відбутися концерт (Мак., Вибр., 1954, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 656.