ОЗУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЗУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Те саме, що взува́тися. Задумався, загадався Чіпка… Зробився — аж страшний.. Уночі схопиться, — одягається, озувається… (Мирний, II, 1954, 60); Данилко хутко озувся, наопаш накинув піджак і шмигнув за двері (Панч, Синів.., 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 658.