ОКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКАЗА́ТИСЯ, окажу́ся, ока́жешся, док., діал.
1. Виявлятися. Оказалося, що оба ми любили ліс, любили зелені луги, наші підгірські річки, риболовлю, пташків [пташок], гриби та ягоди (Фр., IV, 1950, 226); Недивно, отже, що був [лікар] предметом сердечних бажань усіх кандидаток до супружного стану з цілого містечка; тим більше, що завжди оказувався байдужим на всі забіги панночок і їх батьків (Кобр., Вибр., 1954, 93).
2. Обзиватися, відгукуватися на звертання, поклик. Я до нього: хто там? Окажись — хто! — Не обзивається (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 660.