Слово "окам'янілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОКАМ’ЯНІ́ЛИЙ, рідко ОКАМЕНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який окам’янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам’янілий. Прибій і люті балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги згустки окамянілої смоли (Наука.., 9, 1963, 32); Перейшли берег, перескочили вузенький струмочок-рівчачок і втоптаною, окамянілою стежкою вгору, вгору — за село… (Ряб., Жайворонки, 1957, 5).

2. перен. Який став нерухомий, ніби завмер, заціпенів. Окамяніле обличчя.

Мов (як, ні́би і т. ін.) окам’яні́лий (окамені́лий) — нерухомий, без найменшого руху. Я стояв, мов окаменілий (Фр., IV, 1950, 394).

3. перен. Який втратив здатність відчувати що-небудь, реагувати на щось, виявляти яке-небудь почуття. Окамяніле серце.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 660.