ОКАНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Облямовувати кантом. Окантувати бекешу; // Оточувати вузькою смугою чого-небудь у вигляді канта; обрамлювати. Ми вийшли з цеху на просторе заводське дворище — зразу за дворищем шеренгами виструнчились тополі і осокори, окантовуючи рівні широкі вулиці (Смолич, День.., 1950, 67); Карту-десятиверстку окантували дубовою рамкою (Скл., М. Щорс, 1938, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 660.