ОКЕАНІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що океа́нський. Ще б хоч один-однісінький раз відчути себе серед просторів океанічних… (Гончар, Тронка, 1963, 214); Океанічна течія; Океанічні тварини.
Океані́чний клі́мат — те саме, що Морськи́й клі́мат (див. морськи́й). Клімат Нової Зеландії океанічний, вологий, на півночі — помірно теплий, на півдні — холодніший (Посібник з зоогеогр., 1956, 11); Океані́чні острови́ — острови, які ніколи не мали зв’язку з материком, а виникли в результаті росту коралових рифів або внаслідок вулканічної діяльності.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 662.