ОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Те саме, що обклада́ти 4. Козак бере [лінивця] за чуприну, давай його окладати гарапником, — а все наказував не лежати, а іти на роботу (Україна.., І, 1960, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.