ОКОНО́М, а, ч., дорев., діал. Економ. Опівдні виїхав на лан оконом. Підпершись у бік рукою, на котрій висіла нагайка, він гукнув: — Гей, баби! На полуднє! (Коцюб., І, 1955, 61); Пан, не договоривши, передав половинчика окономові і вийшов (Л. Укр., III, 1952, 673).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.