ОКОНТУ́РЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до оконту́рити. На карті 1916 року Північна Земля показана у вигляді двох великих островів, які оконтурені береговою лінією тільки із східної і південної сторін (Видатні геогр. відкр.., 1955, 55); До проектування шахт тепер приступають лише після того, як родовище добре оконтурене на проектну глибину і уточнені запаси (Гірн. пром.., 1957, 62); // оконту́рено, безос. присудк. сл. Вже зараз оконтурено понад 50 великих артезіанських басейнів, які займають площі в десятки й сотні тисяч квадратних кілометрів (Знання.., 7, 1965, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.