ОКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док., рідко.
1. Те саме, що покрива́тися 1. Усю зиму не виділи хлопці льоду на ріці. Калабані на селищу окрилися були.. льодовою старкою [кіркою] з ночі, та й то рано гуси проламали (Ков., Світ.., 1960, 118); // Огортатися, обкутуватися, оповиватися чим-небудь. А воно [сонце], в царственній порфірі, з променистим німбом доокола, тихо спускається вниз, окриваючися .. хмарами (Хотк., І, 1966, 80).
Окрива́тися (окри́тися) сла́вою див. сла́ва.
2. Наповнюватися, насичуватися чим-небудь (про звуки, запахи і т. ін.). Панські степи окривалися наймитською косарською піснею (Мирний, IV, 1955, 241).
3. перен. Перейматися яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. Весь край окрився жалобою (Фр., IV, 1950, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 679.