ОКРУ́ГЛО. Присл. до окру́глий. Милуючись собою перед трюмо, Геннадій повів округло широким плечем, заграв буграми біцепсів (Вол., Місячне срібло, 1961, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 681.