ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОКРУГЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОКРУГЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.
1. Ставати круглим, округлим. Жінка бліда, і очі її не в жарт округлювалися від страху (Коз., Вісімсот.., 1953, 119); Обличчя її округляється (Ряб., Жайворонки, 1957, 12); // Ставати повнішим, товстішим. Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя й досі мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (Ряб., Золототисячник, 1948, 29).
2. перен. Виражатися наближено відкиданням або додаванням одиниць, дробових цифр (про числове вираження чого-небудь). Одержане число округлюється до найближчого більшого (Технол. різального інстр., 1959, 76); З переходом на новий масштаб цін дробові частки копійки менші від 0,5 копійки відкидаються, а 0,5 копійки і більше округляються до цілої копійки (Рад. Укр., 26.XII 1960, 1); // Збільшуватися у розмірах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 682.