ОКТА́НОВИЙ, а, е, хім. Який має в своєму складі октан. Важко віднайти в природі досконаліші форми, ніж ті, що їх мають октанові сполуки (Літ. Укр., 16. III 1965, 3).
∆ Окта́нове число́, техн. — показник стійкості моторного палива (бензину або гасу) проти детонації. Для оцінки якості бензину побудована умовна шкала так званих октанових чисел (Цікава хімія, 1954, 96); Антидетонаційні якості бензину оцінюють октановим числом, яке для автомобільних бензинів коливається в межах від 60 до 74 одиниць (Автомоб., 1957, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 684.