ОЛІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до олі́я. Надвечірня Волга. Довгі струї — в тінях Хмар, і пароплавів, і олійних плям (Бажан, І, 1946, 134); // Який містить у собі олію. Свиріпа дуже олійна (Сл. Гр.); // Який вирощують для одержання олії (про рослини). Соняшник — основна олійна культура на Дніпропетровщині (Хлібороб Укр., 7, 1966, 9); Льон-кудряш, або олійний льон, має коротке, дуже розгалужене при основі стебло (Техн. культ., 1956, 12); // Який виготовляє олію (про підприємство). — Мій напарник Зозуля повну адресу написав.. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 149); Бавовняний і олійний заводи, чи історичні руїни Кагана — однаково були невідомі їй до цього і цікавили в рівній мірі (Ле, Міжгір’я, 1953, 26); // Який діє на олії, заправлений олією (про каганець і т. ін.). Олійний ліхтар висів під низькою стелею, шипів і потріскував (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327); Олійний каганчик.
Олі́йна фа́рба — фарба, розведена на олії. Коло порога висів у білому клобуці, намальований олійними фарбами, якийсь давній митрополит (Н.-Лев., І, 1956, 117); В коридорах і на сходах консерваторії йшов ремонт, пахло свіжим вапном і олійною фарбою (Кучер, Дорога… 1958, 58).
2. Написаний фарбами, розведеними на олії. На стінах висіло кілька олійних образів у старих золочених рамах (Фр., III, 1950, 434); Коли я була дитиною, мене прикро вражали великі олійні картини на виставах (Л. Укр., III, 1952, 598); Чимало олійних полотен Серебрякова дуже схожі на фрески Відродження і водночас близькі до тенденцій оновлення живописної мови початку нашого століття (Літ. Укр., 8. Х 1965, 4).
Олі́йний живо́пис — живопис олійними фарбами. Крім олійного живопису, С. Васильківський добре володів техніками акварелі, пастелі і часто користувався ними (Мист., 1, 1966, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 689.