ОРАНЖЕРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до оранжере́я. Оранжерейний цех.
2. Вирощений в оранжереї. Все те місце було заросле зеленим деревом, заставлене по квітниках оранжерейними вазонами (Н.-Лев., І, 1956, 162); Оранжерейна рослина; // Який водиться в оранжереях. Оранжерейна попелиця.
3. перен. Який захищає від труднощів, випробувань, боротьби. Оранжерейні умови виховання; // Ізольований від труднощів, випробувань, боротьби. Ліна вперше по-справжньому відчула.., що починає жити повноцінним, а не рослинним, не оранжерейним життям (Гончар, Тронка, 1963, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 737.