Слово "органічний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий. Фізичний світ існував раніше, ніж могло зявитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220); // Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. Грунти Українського Полісся — опідзолені піски, супіски і легкі суглинки — бідні на органічні речовини (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 25).

Органі́чна хі́мія — розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу. У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (Наука.., 2, 1959, 48); Органі́чне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті. Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Веч. Київ, 20.ІІ 1957, 2); Органі́чні до́брива — добрива рослинного або тваринного походження. Для різкого піднесення родючості бідних поліських грунтів необхідно багато добрив як органічних, так і мінеральних (Хлібороб Укр., 1, 1969, 23).

2. Зумовлений станом внутрішніх органів організму. Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (Тулуб, В степу.., 1964, 195).

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь. Я.. полюбив цю працьовиту, чесну сімю. Я ходив туди.. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися — це органічна, біологічна потреба (Хотк., І, 1966, 151); Іван відчував якусь органічну відразу до цієї.. форми протесту — хитрувати і удавати з себе дурника (Кол., Терен.., 1959, 171); Завод кульгає не тому, що мав якусь органічну хибу, а просто тут.. не дають йому стати на ноги, випростатися (Шовк., Інженери, 1956, 76).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний. З перемогою комунізму відбудеться органічне зєднання розумової і фізичної праці у виробничій діяльності людей (Програма КПРС, 1961, 55); Органічну єдність радянського тилу з фронтом ми відчуваємо в народній поезії (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 741.