ОРДИНА́РНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до ордина́рний 1. В художньому зіставленні опинилися нині талановитість, здібність, душевна щедрість, людяність — і сіра, заздрісна ординарність, здатна породити лише підлість і зраду (Рад. літ-во, 12, 1967, 9); Ординарність думки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 742.