ОТТЕПЕ́Р, присл., заст. Отепер. [Мавка:] Мені здається, що жила я завжди… [Лукаш:] І все така була, як оттепер? (Л. Укр., III, 1952, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 812.