П’ЯСТУ́К, а́, ч., діал. Кулак. Вона з цілою своєю силою вдарила його п’ястуком в рам’я (Коб., III, 1956, 404); Чує [Іван], як п’ястуки скорчилися нервово — аж нігті впилися в тіло, чує, як зуби заскреготали (Круш., Буденний хліб.., 1960, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 419.