П’ЯТАКО́ВИЙ, а, е, розм. Який коштує п’ятак. Старшій дружці дала [Зубиха] пару свічечок п’ятакових до вінця (Кв.-Осн., II, 1956, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 420.