ПАВУ́Н, а́, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (Стеф., Вибр., 1945, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 8.